Культура |
Одиниці виміру |
Зона України | ||
| Степ | Лісостеп | Полісся | ||
| Пшениця озима | млн. шт./га | 4,0-5,0 | 4,5-5,0 | 5,0-5,5 |
| Пшениця яра | млн. шт./га | 4,0-4,5 | 4,5-5,0 | 5,0-6,0 |
Кількість насіння при посіві залежить від особливості сорту, регіону та технології вирощування. В посушливих регіонах норму висіву знижують до 4 млн./га. Зниження пов’язане з необхідністю формування більшої площі живлення для рослин.
| Кількість насіння, млн.шт./га | 6,0 | 5,5 | 5,0 | 4,5 | 4,0 | Масса 1000 насінин, г | |||||||||||||||||||||
| Схожість насіння, % | 80 | 85 | 90 | 95 | 98 | 80 | 85 | 90 | 95 | 98 | 80 | 85 | 90 | 95 | 98 | 80 | 85 | 90 | 95 | 98 | 80 | 85 | 90 | 95 | 98 | ||
| Норма висіву, кг/га | → | 195 | 183 | 173 | 164 | 159 | 179 | 168 | 159 | 151 | 146 | 163 | 153 | 144 | 137 | 133 | 146 | 138 | 130 | 123 | 119 | 130 | 122 | 116 | 109 | 106 | 26 |
| → | 210 | 198 | 187 | 177 | 171 | 193 | 181 | 171 | 162 | 157 | 175 | 165 | 156 | 147 | 143 | 158 | 148 | 140 | 133 | 129 | 140 | 132 | 124 | 118 | 114 | 28 | |
| → | 225 | 212 | 200 | 189 | 184 | 206 | 194 | 183 | 174 | 168 | 188 | 176 | 167 | 158 | 153 | 169 | 154 | 150 | 142 | 138 | 150 | 141 | 133 | 126 | 122 | 30 | |
| → | 240 | 226 | 213 | 202 | 196 | 220 | 207 | 196 | 185 | 180 | 200 | 188 | 178 | 168 | 163 | 180 | 169 | 160 | 152 | 147 | 160 | 151 | 142 | 135 | 131 | 32 | |
| → | 255 | 240 | 226 | 215 | 208 | 234 | 220 | 208 | 197 | 191 | 213 | 200 | 189 | 179 | 173 | 191 | 180 | 170 | 161 | 156 | 170 | 160 | 151 | 143 | 139 | 34 | |
| → | 270 | 259 | 240 | 227 | 220 | 248 | 253 | 220 | 208 | 202 | 225 | 212 | 200 | 189 | 184 | 203 | 191 | 180 | 171 | 165 | 180 | 169 | 160 | 152 | 147 | 36 | |
| → | 285 | 268 | 253 | 240 | 233 | 261 | 246 | 232 | 220 | 213 | 238 | 224 | 211 | 200 | 194 | 214 | 201 | 190 | 180 | 174 | 190 | 179 | 169 | 160 | 155 | 38 | |
| → | 300 | 282 | 267 | 253 | 245 | 275 | 259 | 244 | 232 | 224 | 250 | 235 | 222 | 211 | 204 | 225 | 212 | 200 | 189 | 184 | 200 | 188 | 178 | 168 | 163 | 40 | |
| → | 315 | 296 | 280 | 265 | 257 | 289 | 272 | 257 | 243 | 236 | 263 | 247 | 233 | 221 | 214 | 236 | 222 | 210 | 199 | 193 | 210 | 198 | 187 | 177 | 171 | 42 | |
| → | 330 | 311 | 293 | 278 | 269 | 303 | 285 | 269 | 255 | 247 | 275 | 259 | 244 | 232 | 224 | 248 | 233 | 220 | 208 | 202 | 220 | 207 | 196 | 185 | 180 | 44 | |
| → | 345 | 325 | 307 | 291 | 282 | 316 | 298 | 281 | 266 | 258 | 288 | 271 | 256 | 242 | 235 | 259 | 244 | 230 | 218 | 211 | 230 | 216 | 204 | 194 | 188 | 46 | |
| → | 360 | 339 | 320 | 303 | 294 | 330 | 311 | 293 | 278 | 269 | 300 | 282 | 267 | 253 | 245 | 270 | 254 | 240 | 227 | 220 | 240 | 226 | 213 | 202 | 196 | 48 | |
| → | 375 | 353 | 333 | 316 | 306 | 344 | 323 | 306 | 289 | 281 | 313 | 294 | 278 | 263 | 255 | 281 | 265 | 250 | 237 | 230 | 250 | 235 | 222 | 211 | 204 | 50 | |
| → | 390 | 367 | 347 | 335 | 318 | 358 | 336 | 318 | 301 | 292 | 325 | 306 | 289 | 274 | 265 | 293 | 275 | 260 | 246 | 239 | 260 | 245 | 231 | 219 | 212 | 52 | |
| → | 405 | 382 | 360 | 341 | 331 | 371 | 349 | 330 | 313 | 303 | 338 | 318 | 300 | 284 | 276 | 304 | 286 | 270 | 256 | 248 | 270 | 254 | 240 | 227 | 220 | 54 | |
| → | 420 | 395 | 373 | 354 | 343 | 385 | 362 | 342 | 324 | 314 | 350 | 329 | 314 | 295 | 286 | 315 | 296 | 280 | 265 | 257 | 280 | 264 | 249 | 236 | 229 | 56 | |
| → | 435 | 409 | 397 | 366 | 355 | 399 | 375 | 354 | 336 | 326 | 363 | 341 | 322 | 305 | 296 | 326 | 307 | 290 | 275 | 266 | 290 | 273 | 258 | 244 | 237 | 58 | |
| → | 450 | 424 | 400 | 379 | 367 | 412 | 388 | 366 | 347 | 337 | 375 | 353 | 333 | 316 | 306 | 338 | 318 | 300 | 284 | 276 | 300 | 282 | 267 | 253 | 245 | 60 | |
За допомогою таблиці легко розрахувати кількість насіння, необхідного для висіву, попередньо визначивши схожість та массу тисячі насінин.
Найкращий ґрунт для вирощування пшениці - це з добрим забезпеченням гумусом колоідніх з потужним орнім шаром, доброю буферентністю, забезпечений поживними речовинами.
Від кулькості елементів живлення залежить можливість досягти спланованого врожаю. При застосуванні добрив враховують: здатність до вимивання, можливість суміщатись, кількісна потреба рослин в окремі фази розвитку та можливість використання елемента добрива в залежності від присутності інших елементів та інших абіотичних факторів.
Вплив азотного добрива має велике значення для пшениці, він впливає як на кількісні показники врожаю та на важливі якісні показники врожаю - білок і клейковину, до складу якої він входить. При збільшенні врожайності підвищується потреба азоту для формування білку.
Строки внесення азотних добрив впливають або підсилюють формування тих процесів, що проходять. Застосування азотних добрив під час кущіння буде впливати на кущистість пагонів, а на якості істотного впливу не відбувається. Для впливу на кількість і якість врожаю важливий термін внесення азотних добрив є фаза трубкування та колосіння пшениці.
Залежність поглинання азоту при врожайності вищий за 50 ц/га, кг/га:
Хвороби |
Джерело інфекції | ||
| Насіннєвий матеріал | Рослинні залишки | Зовнішня інфекція | |
| Летюча сажка | |||
| Тверда сажка | |||
| Фузаріози | |||
| Піренофороз | |||
| Борошниста роса | |||
| Іржа | |||
| Септоріоз | |||
| Альтернаріоз | |||
| Офіобольоз | |||
| Церкоспорольоз | |||
Під час формування Агротехнології користуються інформацією про джерело захворювання та спосіб його розповсюдження. Більша кількість захворювань розповсюджується за допомогою насіння та рослинними рештками. Необхідно звертати увагу на кількість рослинних решток та якість їх заробки грунті, що дає змогу планувати вірогідність росповсюдження хвороб.
ХВОРОБИ |
Планування | Обробка | Догляд | |||||||
| Ділянка вирощування | Сівозміна | Підбір сорту | Обробіток грунту | Протруювання насіння | Посів | Боротьба з бур’янами | Застосування азотних добрив | Використання регуляторів росту | Знешкодження рослинних решток та падалиці зернових | |
| Снігова пліснява | ||||||||||
| Тифульоз | ||||||||||
| Церкоспорельоз | ||||||||||
| Офіобольоз | ||||||||||
| Фузаріозні та інші кореневі гнилі | ||||||||||
| Жовта іржа | ||||||||||
| Бура іржа | ||||||||||
| Борошниста роса | ||||||||||
| Септоріоз колосу | ||||||||||
| Фузаріоз колосу | ||||||||||
Знешкодження рослинних решток не дає 100% запобігання від захворювань. Це повинен бути комплексний підхід. Це повинні бути всі фактори, впливовість яких видно з таблиці.
Важливим фактором зупинення розповсюдження захворювання є застосування фунгіцидів. Строки застосування залежать від інтенсивності розвитку хвороб, враховуючи погодні умови та частини рослини, де присутнє захворювання. При вирощуванні пшениці на великих площах доцільно проводити профілактичні обробки, навіть якщо зовні прояви захворювання не спостерігаються. За інтенсивного вирощування, при щільному висіву, всередині формується мікроклімат з досить високою вологістю. Це сприятливі умови для розвитку патогенів, а розповсюдження патогенів у більшості випадків відбувається через листову поверхню від одного листка до іншого.
| Хвороба | Фаза розвитку рослин | Економічний поріг шкодочинності |
| Сажка пшениці | Повна стиглість | 20% уражених рослин |
| Снігова пліснява | Кущення (навесні) | 20% уражених рослин |
| Перед збиранням | 30...50% ураженого колосся | |
| Церкоспорельоз | Початок трубкування (31-32) | 25...30% розвитку хвороби |
| Гельмінтоспоріозна / фузаріозна коренева гниль | Насінневий матеріал | 10...15% зараженого насіння |
| Початок вегетації | 5% уражених рослин | |
| Перед збиранням | 5% уражених рослин | |
| Борошниста роса | Початок вегетації | 3...5% уражених рослин |
| Іржа | Початок вегетації | 3...5% уражених рослин |
| Іржа стеблова лінійна | Колосіння | 5% розвитку хвороби |
| Повна стиглість | 15% розвитку хвороби | |
| Жовта іржа | Цвітіння | 30% розвитку хвороби |
| Бура іржа | Колосіння | 10% розвитку хвороби |
| Молочна стиглість | 40% розвитку хвороби | |
| Септоріоз листя | Початок вегетації | 3...5% ураженого листя (при наявності прогнозування ефіопії) |
| Вихід в трубку | 10% розвитку хвороби | |
| Прапорцевий листок | 15...20% розвитку хвороби (в середньому на лист) або 30% |
|
| Цвітіння | Наявність проявів хвороби на 2-му листку зверху |
При формуванні технології на пшениці використовують також моделі формування епіфітотійного розвитку хвороби, якщо є можливість користуватись доступом до метеорологічної інформації погодинно (температура повітря, відносна вологість повітря, опади, волога на поверхні листя, швидкість повітря та температура грунту).
Вірусні захворювання здатні вражати культури різними шляхами. Відомо, що головними переносниками є цикади, з їхньою допомогою передається біля 16 вірусів, далі 3 віруси передаються попелицями, 7 вірусів грибами, 6 вірусів переносять кліщі, 2 віруси жуки та 3 віруси переносяться механічно або насінням та пилком.
Усунути джерело інфекції на практиці неможливо. Одним із важливих елементів запобігання розвитку інфекції є запобігання розвитку носіїв, тобто усунення шкідників. Знешкодження можливе за допомогою агротехнічних заходів і застосування інсектицидних протруйників ті інсектицидів.
Забороняється використовувати фунгіциди при відносній вологості 60% та температурі повітря 29o С, або коли швидкість вітру сягає 10 км/год. За таких умов листова поверхня отримує опіки і робочий розчин не здатний рівномірно розповсюдитись по листовій поверхні і проникнути.

